У кожній родині
хоч раз, але доходила справа до сварки і тут головне, щоб ця сварка відбувалася
не на очах у маленьких свідків. Так як від батьківських сварок найбільше
страждають саме діти, які скандали сприймають навіть гірше, ніж розлучення.
Сварки батьків негативно впливають на нього, що згодом може перерости в більш
серйозне психологічний розлад.
Батьки для дитини є символом
надійності і захищеності, в той час як постійні сварки в родині можуть
підірвати це почуття і привести до того, що дитина стане замкнутою, невпевненою
у собі і нерішучою. Також напружена ситуація в сім’ї може позначитися і на
фізичному здоров’ї дитини – у неї можуть бути депресії, постійні кошмари.
Як же саме батьківські сварки можуть
вплинути на дитину?
Так як дитині часто неважливо, хто з батьків перший
почав і хто винен, в чому криється причина сварки, адже він не вдається в такі
подробиці. Він любить обох батьків однаково і те, що дві найближчі і рідні для
нього людини сваряться, призводить до переживань і постійних стресів.
З самого раннього віку дитина, спостерігаючи за
батьками, вчиться у них всьому. Вона намагається наслідувати єдиних людей, яких
вважає авторитетами, вона поки що не розділяє їх вчинки на погані і хороші,
тому просто намагається повторювати все, що бачить. І ось коли дитина стає
свідком постійних сварок між батьками, будучи не в змозі зрозуміти, що це
погано, вона починає приймати таку манеру поведінки за нормальну. Еталоном, на
який вона рівняється і до чого буде прагнути, стануть з’ясування відносин через
сварку. Результатом цього можуть стати труднощі в спілкуванні з однолітками,
нездатність іти на компроміс, конфліктність і агресія. Дитина може навіть не
розуміти, чому інші діти не хочуть з нею спілкуватися, адже в її розумінні вона
буде робити все правильно, так, як мама з татом.
Як вже було сказано вище, для дитини сім’я на
інтуїтивному рівні асоціюється з надійністю і захищеністю, а коли вона бачить
як сваряться батьки, цей світ надійності та захищеності руйнується на її очах.
Також дитина може вважати себе причиною сварки, проектуючи всі розбіжності
батьків на себе, що згодом може привести до невпевненості в собі і нерішучості.
Незважаючи на такий негативний вплив, який чинять сімейні скандали на
дитину, самі сварки все ж вважаються цілком нормальним явищем, психологи
рекомендують подружжю проказувати одне одному свої почуття, щоб не було
накопиченої недомовленості і образи. Але потрібно пам’ятати, що під час таких
ось обговорень потрібно вміти стримувати свої емоції – намагатися обговорювати
проблеми спокійно і без агресії. Що стосується недомовленості і
накопичених образ, то їх вплив на дитину не менший, ніж сварок, а іноді навіть
більше. Крім того, що сама сварка травмує дитину, коли вона виступає в
якості свідка, іноді батьки ставлять його ще й в незручне становище, здатне
викликати внутрішньоособистісний конфлікт.
Одна з найпоширеніших ситуацій – це коли дитина виступає в якості
емоційного «громовідводу» для однієї або відразу обох конфліктуючих сторін.
Дуже часто батьки своє власне роздратування і агресію вихлюпують на дитину.
Деякі навіть можуть намагатися обмежити контакти з одним з батьків, намагаючись
таким чином продемонструвати свою значимість в сім’ї. Така стратегія вирішення
конфліктних ситуацій лише посилює психотравматичну обстановку для дитини, до
того ж подібна поведінка навряд чи вирішить конфлікт. У той час як самій дитині
пошкодити зможе.
Друга схожа ситуація – коли батьки
використовують дитину як знаряддя для вирішення конфлікту, намагаючись
переманити її на свою сторону. У таких випадках батьки можуть карати або лаяти дитину
за поведінку, яке доводить правоту протиборчої сторони. В результаті до дитини
пред’являються суперечливі вимоги, за невідповідність яким її чекає покарання.
Таким чином батьки не дозволяють дитині розвиватися як особистості самостійним
та індивідуальним, а нерідко зустрічаються питання на кшталт «Кого ти любиш
більше – маму чи тата?» і зовсім ставлять дитину в глухий кут, тому що для
нього батьки рівні і він любить їх однаково, тому дитині доводиться лицемірити,
«працюючи на два фронти» і при цьому, отримуючи свою власну вигоду. Це може
привести до того, що дитина вирішить, що вона може з будь-якої ситуації
отримати вигоду.
Наслідки
сімейних конфліктів можуть позначатися не тільки в дитинстві дитини, але і в
дорослому житті:
·
Глибокі внутрішньоособистісні конфлікти,
розвиток неврозу і депресій в разі найменшого стресу.
·
Невпевненість у собі, байдужість і
нелюдимість або навпаки агресивність, конфліктність і нездатність іти на
компроміси.
·
Перенесення відносин на свою сім’ю.
Неодноразово було доведено, що сім’я, в якій виросла дитина, впливає на модель
поведінки в її майбутній сім’ї.
·
Спосіб мислення, спрямований в негативну
сторону і висока критичність оцінки загальної картини значно погіршують якість
життя людини, відбиваючись на всій її життєдіяльності.
· Що ж робити батькам? Само собою з’ясування відносин
рано чи пізно станеться, але тут важливо, щоб дитина бачила не тільки сварку, а
й процес примирення, так вона зможе зробити висновок про те, що батьки прийшли
до угоди, що означає, що вони люблять один одного. У деяких сім’ях батьки
навмисне не починають скандалів, щоб не злякати дитину, але така поведінка теж
неправильна, адже постійна ворожа атмосфера в будинку і почуття образи нікуди
не дівається, як і раніше згубно впливаючи на дитину.
· Щоб уникнути негативних наслідків, батькам слід
навчитися стримувати свої емоції, з’ясовувати стосунки спокійно і намагатися
знайти разом вирішення проблеми, замість того, щоб кричати один на одного і
пред’являти докори.
Немає коментарів:
Дописати коментар