середа, 24 січня 2024 р.

Як заспокоїти дитину під час гучних звуків сирени чи вибухів

Як заспокоїти дитину під час гучних звуків сирени чи вибухів


Щоб допомогти дитині впоратися зі страхом і навчити її реагувати на гучні звуки, як-то сирена чи гуркіт, психологиня радить діяти за таким алгоритмом:


1. Нормалізація


Дорослий фіксує і пояснює дитині ситуацію: я бачу, що ти боїшся. Так, це ж дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що про нашу безпеку дбають. І нам потрібно подбати про себе – тому ми йдемо в безпечне місце.


2. Підтримка


Важливо дати дитині сигнал про підтримку: я з тобою і буду з тобою весь час. А далі – запропонувати дію: хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку? Безпорадність – травматична, тому дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки – це надаватиме їй відчуття своєї сили.


3. Завершення


Після того, як загроза минула, слід обов’язково наголосити на цьому. Скажіть дитині: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались». 


Закцентуйте увагу дитини на її силі. Можна сказати, що пишаєтесь її стійкістю і тим, як вона піклувалася про свою іграшку, молодшого брата чи сестру, про себе самого, чітко виконувала ваші вказівки тощо.   


Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю те, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.


Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо у дитини про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.


Автор: Світлани Ройз

вівторок, 23 січня 2024 р.

Як підтримати вашу дитину у разі бомбардування

 https://helpchild.org.ua/post/yak-p-dtrimati-vashu-ditinu-u-raz-bombarduvannya


Як підтримати вашу дитину у разі бомбардування

Поради:

- Намагайтеся залишатися якомога позитивнішим. Діти сприймають те, що

відбувається, виходячи з вашої поведінки. Вам не потрібно завжди залишатися

"сильним"; ви й так робите все, що можете. Займайтеся самодопомогою,

самоспівчуттям та висловлюйте позитивні емоції.

- Обіймайте своїх дітей, якщо вони хочуть, і дозволяйте їм “притиснутися” до ваших

колін.

- Співайте разом дитячі пісні. Це створює відчуття безпеки.

- Уникайте відкритих конфліктів та конфронтації серед друзів та членів сім'ї.

- Приймайте те, що відчуває ваша дитина, які б емоції вона не виявляла.

- Чим більше ви отримаєте підтримки від інших, тим краще ви зможете допомогти

своїм дітям.

- Якщо ви вірите в Бога або якщо ви є духовною людиною, помоліться разом з вашою

дитиною.

- Не заохочуйте у своїх дітях почуття гніву або помсти. Це лише посилить тривожність

вашої дитини.

- Щодо підлітків, дотримуйтесь рівноваги між можливістю звернення до них як до

дорослих (говорити правду, ділитися з ними своїми думками, покладати

відповідальність), і можливістю звернутися до вас за підтримкою.

Способи зниження стресу:

- Дихальні вправи:

o Запах квітів: Скажіть дитині, щоб вона собі уявила, що вона нюхає квітку,

глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки

уявити собі квітку.

o Маленький зайчик: Як зайчик у саду, запропонуйте дитині зробити три швидкі

вдихи через ніс і один довгий видих через рот.

o М'яч для зниження стресу: Зробіть свій власний м'яч для зниження стресу,

наповнивши тканину, пластикові пакети або повітряні кулі сухим просом або

рисом). Стисніть м'яч, коли відчуєте стрес, щоб зняти м'язову напругу.

- Вправи на позитивну уяву:

o Намагайтеся разом уявити безпечний простір, який би він не був. Нехай ваша

дитина скаже, що вона бачить і відчуває у цьому місці.

o Нагадайте дитині про позитивний минулий досвід, сім'ю та друзів.

За можливістю:

- Намагайтеся задовольнити основні потреби (їжа, воду, одяг, підгузки, туалет).

- Спробуйте встановити порядок дня. Щоденний розпорядок забезпечує стабільність та

впевненість у тому, що хоча б щось постійне і під контролем.

- Уникайте показувати дітям графічні або звукові подробиці: у реальному житті, по

телевізору, по радіо або по телефону.

- Намагайтеся не налаштовувати дитину на певні почуття. Деякі можуть бути дуже

стриманими і тихими під час нападів, інші можуть гніватися. Визнавайте та приймайте

їх почуття.

Рекомендації щодо тілесної безпеки:

• Покажіть дитині, як потрібно вкриватися, якщо поруч відбувається вибух: ляжте на

живіт, закрийте вуха і злегка відкрийте рот.

• Якщо бомбосховища немає, краще знаходитись біля сходів будівлі та триматися

подалі від вікон.

• Нагадайте дитині, щоб вона не чіпала незнайомі предмети або руїни після вибуху,

щоб уникнути контакту з вибухівкою.

• Потренуйтеся разом з дитиною: Що робити, коли відбувається активне

бомбардування? Що робити після? Якщо є бомбосховища, тренуйтеся як добігти до

бомбосховища. Створивши звичну реакцію у разі бомбардування, можна значно

зменшити стрес і дати вашій дитині деяке відчуття контролю.

• Заведіть сумку на випадок, якщо потрібно терміново бігти з основними речами, які ви

можете взяти з собою, коли будете рухатися в бомбосховище або підвал. Покладіть у

сумку кілька невеликих іграшок, а також їжу, воду, підгузки, запасний одяг, телефон,

документи, тощо.

Кун Севенантс, Доктор психологічних наук.

ksevenants@unicef.org

неділя, 21 січня 2024 р.

ТІЛЕСНІ ТЕХНІКИ боротьби зі стресом для дітей

📝 Нехай дитина уявить себе лінивим кошеням. Вона має глибоко позіхнути і потягнутися у різні сторони. Під час таких простих дій тіло напружується ще сильніше, а згодом приходить розслаблення. Для позитивних емоцій можна урізноманітнити гру мурчанням і нявканням.


📝Стрес може проявлятися у гіперактивності. Замість того, щоб заспокоювати дитину, дайте їй ще більше фізичного навантаження — зробіть разом активну зарядку, потанцюйте, пострибайте. Так само, якщо ви бачите, що дитина тремтить, можете розтерти її, або легенько розтрусити. Після такого штучного підсилення напруги згодом має прийти розслаблення.


📝Пограйте з дитиною у гру «пиріжок», коли вона виступає тістом, а ви — пекарем. Тісто мнуть, замішують, розкочують, а потім «запікають у духовці» — накривають ковдрою і нагрівають диханням. Під час тривоги від невизначеності перше, що допомагає — відчути межі свого тіла.


📝 При тривожних станах допомагає концентрація на органах чуття. Пограйте з дитиною в гру. Називайте по черзі 3 речі, які ви зараз бачите/відчуваєте на смак/запах/дотик.


📝 У ситуаціях зовнішньої напруги, якщо є така можливість, пропонуйте дітям будувати халабуди. Так дитина буде укріплювати хоч і в такий наївний спосіб відчуття безпеки. Окрім того, в кризах може бути корисною можливість побути на самоті.


📣ВАЖЛИВО 📣Діти дзеркало дорослих: якщо ви бачите, що дитина занадто знервована— варто стабілізувати власний емоційний стан!


Джерело : «Підтримай дитину»